Документалістика і пропаганда

Abstract

Радянська документалістика перейняла у пропаганди головні способи
утвердження ідеологічних міфів про Другу світову війну: замовчування
реальних фактів; насаджування стереотипів та штампів і чорно-білої картини
світу; багаторазове повторення ярликів-жупелів для називання ворогів тощо.
Книга генерала О. Федорова «Підпільний обком діє» стверджувала міфи про
«мудре» компартійне керівництво всенародним рухом опору проти німецьких
окупантів, про зловорожих «українсько-німецьких націоналістів» та
«націоналістичних покидьків», про місію радянських партизанів як
«визвольну» при їхньому переміщенні на Західну Україну. Партійні завдання
мусили виконувати й талановиті письменники. Не уник такого завдання і
Є Гуцало, хоча в порівнянні повісті «З вогню воскресли» з його ж
белетристичними повістями про німецьку окупацію стає очевидно, наскільки
неоднозначною і трагічно-кривавою він бачив воєнну українську дійсність.
Ключові слова: пропаганда, радянська документальна література /
nonfiction, міфи про Другу світову війну, книга О. Федорова «Підпільний обком
діє», Корюківська трагедія, глорифікація «партизанського генерала», повість
Є. Гуцала «З вогню воскресли».