НАРАТИВНІ МОДЕЛІ МАЛОЇ ПРОЗИ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

Abstract

У статті осмислюється еволюція викладової манери Лесі Українки: письменниця шукала відповідну до змісту форму художньої оповіді, що є, власне, способом організації та існування тексту, засобом подачі змісту. У прозі помітна поступова зміна викладової манери: від суцільної заангажованості автора на фабульність до абсолютного її зникнення з канви твору, до витворення в читача

ілюзії саморозвитку тексту. Такі метаморфози відбувалися і під впливом загальнолітературних тенденцій, і під знаком індивідуальної творчої особистості авторки.

Ключові слова: наратив, сюжет, подія, фабула, персонаж.