Техніки сторителінгу в освітньому компоненті «Фахова українська мова та академічна риторика»

Анотація

На сьогодні актуальним є запит на впровадження нових методик навчання задля успішної майбутньої діяльності викладача закладу освіти та проведення наукової роботи.

Мета статті – обґрунтувати доцільність застосування технік сторителінгу як інноваційної педагогічної технології для розвитку професійних мовно- комунікативних компетентностей магістрантів-філологів під час вивчення освітнього компонента «Фахова українська мова та академічна риторика». Дослідження ґрунтується на загальнонаукових методах аналізу, синтезу та міждисциплінарному підході до опису технік сторителінгу в конкретному освітньому середовищі.

Результати. У статті сторителінг розглянуто як комплексну педагогічну технологію, яка інтегрує знання з психології, лінгвістики, дидактики та риторики, зауважено, що це системний та усвідомлений прийом, який має чітку мету та прогнозований результат. Особлива увага приділяється ролі сторителінгу в підвищенні мотивації навчання студентів, дотриманні етичних принципів академічної доброчесності та культури наукової комунікації. Виділено ключові структурні компоненти історії: наявність персонажа, інтрига, сюжетність, а також важливість емоційного залучення та особливого моменту. У статті представлено конкретні методичні рекомендації щодо використання різних технік сторителінгу для презентації курсу (історії-провокації або кейси), розвитку критичного мислення (історії про особливі моменти або розвінчання міфів), формування мовно- комунікативних компетенцій (історії мети), пояснення складних концепцій («Вкладені цикли»,), підтримання уваги слухачів під час академічних промов («Шлях угору», «У центрі подій», «Фальстарт», «Ідеї, що сходяться»). Хоча сторителінг є допоміжним інструментом, проте може бути ефективно застосований на різних етапах навчання та для вирішення різноманітних дидактичних завдань у філологічній освіті.

Висновки. Упровадження наративних технік в освітній процес значно підвищує мотивацію магістрантів до вивчення фахової мови та академічної риторики, допомагає формувати критичне мислення та ціннісні орієнтири в майбутній професійній діяльності магістрантів-філологів як внутрішньої умови подальшого інтелектуального та морально-етичного розвитку особистості.