Підляська мова чи північноукраїнський діалект: вокалізм (на матеріалі книги Галини Максимюк «Słova na viêtrovi»)

Анотація

Актуальність теми дослідження пов’язана з потребою осмислити й оцінити проєкт підляської літературної мікромови.

Матеріал дослідження – книга прози Галини Максимюк «Słova na viêtrovi» (2022). Авторка зауважила, що тексти написано підляською мовою, а складено спеціальною графікою, в основі якої – літери польського алфавіту; до них додано č, š, ž, ô, ê.

Мета дослідження – осмислити статус підляської літературної мікромови на матеріалі книги Галини Максимюк.

Методи й методики. Дослідження фактичного матеріалу проведене в аспекті синхронії методом лінгвістичного опису із властивими йому прийомами зовнішньої та внутрішньої інтерпретацій; частково використано прийоми внутрішньої та зовнішньої реконструкцій.

Наукова новизна. Визначено корпус підляських явищ на рівні вокалізму; систематизовано й прокоментовано їх із погляду походження. Осмислено статус підляських говірок як органічної частини північноукраїнського ареалу.

Висновки. Галина Максимюк створила такий художній текст, який цілком орієнтований на говіркове мовлення. Її твори настільки точно віддзеркалюють особливості підляського вокалізму, що можуть бути визнані цінними й перспективними діалектографічними джерелами. Водночас кваліфікація цього локального літературно-мовного стандарту як окремої східнослов’янської мови викликає сумніви.

Більшість відзначених фонетичних явищ має відповідники в інших поліських ареалах. Наголошений вокалізм на Підляшші включає 8 фонем, ненаголошений – 6; подібний склад наголошеного вокалізму мають деякі інші північноукраїнські говірки, зокрема східнополіські. За специфікою системи вокалізму Підляшшя – органічна частина північноукраїнського ареалу, яка в умовах ізольованості від решти українського мовного простору зберегла архаїчні фонетичні явища або проміжні ланки в розвитку українських звукових процесів.

Отже, підляська мова («pudlaśka mova») – це не окрема східнослов’янська мова, а спроба створити локальний літературно-мовний стандарт (слов’янську мікромову) на основі підляської говірки, яка за фактами системи вокалізму належить до північного наріччя української мови.