Консептизм української барокової поезії: імена та творча реалізація
DOI:
https://doi.org/10.29038/2304-9383.2023-36.semКлючові слова:
бароко, консепт, консептизм, дотепність, стильАнотація
У статті розглянуто художнє явище консептизму, притаманне українській бароковій літературі XVII ст. Метою роботи є дослідження практичної реалізації барокового консептизму в творчості давньоукраїнських поетів – Лазаря Барановича, Івана Величковського, Данила Братковського. Використано історико-літературний, типологічний, герменевтичний методи дослідження.
Новизна: уперше комплексно представлено реалізацію художнього явища консептизму як важливого стильового прийому в практиці українського віршування XVII ст.
Висновки. Доведено, що давньоукраїнські поети – Лазар Баранович, Іван Величковський, Данило Братковський – активно вдавалися до консептів з метою максимального інтелектуального та емоційного впливу на читачів. Встановлено, що шляхи художньої реалізації принципів консептизму залежать від майстерності кожного автора. Лазар Баранович у своїх метафізичних віршах демонструє потужний приклад синтезу словесного і смислового консептів. Для цього він активно використовує граматичну гру слів, алітерації, асонанси, змістові контрасти, повтори, символи. У побудові смислових консептів важливу роль у Барановича відіграє обігрування значення слів, зіставлення віддалених понять, синтезування міфологічних і християнських образів. Іван Величковський, експериментуючи з формою віршів, у своїх вишуканих і дотепних епіграмах вдається до повторів, контрастів, гри слів, символічних образів. Своїми смисловими консептами поет вибудовує ланцюг складних асоціацій, заснованих на конфлікті екзистенційного, метафізичного виміру. Данило Братковський, попри притаманний йому «серйозно-веселий стиль», вкладає у жанрову форму фрашки складне філософське розуміння світу і людини. У цьому йому допомагає словесна вишуканість (повтори, контрасти, антитези, риторичні фігури) та смислові знахідки (зближення семантично віддалених понять, контрастні алегоричні образи), що спрямовують читача до складних екзистенційних роздумів з тонким присмаком іронії.
Посилання
Бай, О. (2013). Стилістична своєрідність поезії Данила Братковського. Україна та Польща: минуле, сьогодення, перспективи, 2, 11–14.
Бай, О. (2015). Риторично-концептичні засади написання старопольської збірки «Świat po części przeyzrzany» Данила Братковського. Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету, VІІ, 263–269.
Борисенко, К. (2001). Епіграми І. Величковського в контексті української літератури бароко. Літературознавчі обрії. Київ: Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 2, 3–7.
Борисенко, К. (2004). Курйозні вірші Івана Величковського. Київські полоністичні студії. Київ, VI, 341–347.
Братковський, Д. (2004). Świat po części przeyzrzany. Світ, по частинах розглянутий (Фототипічне видання. Переклад. Джерела. Студії). Луцьк: Волинська обласна друкарня.
Величковський, І. (1972). Твори. Київ: Наукова думка.
Довгалевський, М. (1973). Поетика: (Сад поетичний). Київ: Мистецтво.
Ісіченко, І. (2011). Історія української літератури: епоха Бароко (XVII–XVIII ст.). Львів–Київ–Харків : Святогорець.
Ковалів, Ю. (2007). Літературознавча енциклопедія. (т. 1, с. 515–516). Київ: ВЦ «Академія».
Макаров, А. (1994). Світло українського бароко. Київ : Мистецтво.
Маслюк, В. (1977). Теорія кончетто у вітчизняних латиномовних поетиках XVII – першої половини XVIII ст. Іноземна філологія, 45, 103–110.
Микитюк, Г. (2013). Бароковий консептизм поезії Данила Братковського. Волинь філологічна: текст і контекст, 16, 157–168.
Радишевський, Р. (1987). Бароковий консептизм поезії Лазаря Барановича.
Українське літературне бароко. Київ: Наукова думка, 156–177.
Рязанцева, Т. (1999). Змалювати думку (Консептизм як напрям метафізичної поезії в літературі Європи доби Барокко). Київ: СП «Українська книга».
Семенюк, Л. (2018). «Майстер малих форм»: про метафізику та бароковий консептизм Івана Величковського. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика, 1(28), 39–42.
Семенюк, Л. (2019). Метафізична проблематика та бароковий консептизм поезії Данила Братковського: єдність змісту і форми. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Серія: Філологічні науки, 2 (90), 15–23. DOI: https://doi.org/10.35433/philology.2(90).2019.15-23
Стефанівська, Л. (2006). Głos swojski i rym domowy. Польськомовна творчість Лазаря Барановича як руський варіант сарматського стилю. Warszawskie Zeszyty Ukrainoznawcze, 21, 275–289. URL: https://salo.li/ade3A02
Чижевський, Д. (2003). Майстер малих форм. Українське літературне бароко: Вибрані праці з давньої літератури. Київ, 57–85. URL:
http://litopys.org.ua/chyzh/chyb04.htm
Яковина, О. (2010). Метафізика в поезії: Україна ХVІІ століття. Львів: Опілля.
