Володимир Гнатюк у НТШ: літописець подій і доль

Анотація

Метою статті є осмислити роль НТШ та його чільної постаті – академіка Володимира Гнатюка у розбудові українського національно-культурного простору на «зламі віків». Цьому сприяє аналіз маловідомої праці вченого «Наукове товариство імени Шевченка у Львові. Історичний нарис першого 50-річчя 1873 – 1923)». Водночас окреслено історичний контекст, в якому розвивалися українська наукова думка, література та мистецтво у періоди, коли галицькі землі перебували у складі Австро-Угорщини, у час московської окупації в період Першої світової війни та під польським пануванням. Документальні свідчення очевидців, тим більше такої знакової постаті, як В.Гнатюк, постають не лише промовистим зразком літератури факту, а й вагомим чинником для розуміння тогочасних умов розвитку філологічної науки, гуманітаристики загалом, а також літературного процесу, цілісності українського розвою в умовах різних політичних влад.

Дослідження виконано із залученням аналітичного, історико-хронологічного, історико-порівняльного методів, а також герменевтичного підходу, що дає можливість розглядати літературні феномени у широких позатекстових контекстах із урахуванням низки чинників. Досліджувані матеріали постають у новому світлі й містять цінні висновки щодо сучасного погляду на культурно-історичні процеси, що відбувалися в Галичині кінця ХІХ – поч. ХХ ст. в цілому, та розвиток у цей період НТШ зокрема.

Висновки з одного боку стосуються НТШ як знакової сторінки історії розвитку української науки, культури, суспільства в цілому та його ролі у становленні української нації з власною самоідентичністю та окремішністю; з іншого – ролі академіка В. Гнатюка у цьому процесі та вагомості його Історичного Нарису про НТШ. Наголошено, що без цього Нарису неможливе усвідомлення траєкторії розвитку Товариства, його засад і основ, які були закладені в минулому задля здатності встояти і розвиватися в майбутньому. Завдяки цій Історії нова українська
генерація зможе усвідомити, якими проблемами жили українські письменники, науковці та культурні діячі минулого, які ідеї задля прийдешнього відродження передали представникам сучасності. Це сприятиме цілісному погляду на культурний, літературний, науковий, суспільний розвиток, історичні процеси, що відбувалися в Галичині кін. ХІХ – поч. ХХ ст.