Маркування пограниччя у творах поетичної групи «Волинь»

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.29038/2304-9383.2024-38.ryb

Ключові слова:

«волинський текст», українсько-польське пограниччя, поетична група «Волинь», геопоетика, мала батьківщина, автентизм, катастрофізм

Анотація

Мета статті – проаналізувати поетичний доробок групи «Волинь», яка діяла у період міжвоєнного двадцятиліття на українсько-польському культурному пограниччі. Звернено увагу на геопоетичні особливості цих творів, окреслено їх тематику в межах розвитку «волинського тексту» як простору пограниччя. Для досягнення цієї мети у дослідженні використано такі методи: аналізу й синтезу, порівняльний, біографічний та інтертекстуальний.

Результати. Охарактеризовано художні маркери поезії автентистів, які мали на меті зберегти національний колорит образів і мотивів, зафіксувати у деталях світ, на який був накладений їх власний досвід, відтворити культуру, історичну спадщину та краєвиди волинської землі. Попри те, що дехто з цих митців проживав на Волині лише декілька років, у їхній творчості Волинь постає як явище «малої вітчизни», про яку вони згадували з тугою у пізніші етапи своєї творчості, перебуваючи здаля від краю, який вони полюбили і прийняли як рідний. З іншого боку, частина представників поетичної групи «Волинь» народилася і до кінця свого короткого життя проживала в межах пограниччя, аж поки війна не обірвала творчий геній цих поетів. Волинь у їхніх творах є тим простором, який містить цілий всесвіт і водночас заповідається як старт у широкий світ, про який вони мріяли. Третя категорія польських поетів, які належали до досліджуваної нами групи, – уродженці Волині, представники пограниччя, які змушені були емігрувати і на їхню творчість наклалися нові геопоетичні простори. Щодо цієї третьої категорії поетів виникає логічне запитання, наскільки «волинський текст» зберігся у їхній образній системі, як він вплинув на становлення їхньої творчості загалом.

Висновки. Категорія культурного пограниччя, яке ми умовно окреслили як українсько-польське, містила впливи конгломерату багатьох національностей, які у міжвоєнний період проживали на волинських землях. Зосередившись на катастрофічних мотивах, які значною мірою проявилися у поезії представників групи «Волинь» на локальному та універсальному рівнях, у публікації нам вдалося простежити світоглядні особливості авторів «волинського тексту».

У методологічному плані робота місить новаторські елементи, оскільки творчість польських поетів міжвоєння, які проживали та творили на території Волині, була різноплановою, а спільним знаменником доробку багатьох авторів стала система образів у їхніх віршах, яка, попри різниці в авторському стилі, містила в собі ідентичні чи подібні маркування локальної та універсальної дійсності, замкненої у явищі пограниччя.

Біографія автора

  • Ольга Рибальченко

    Рибальченко Ольга Юріївна – здобувачка наукового ступеня доктора філософії кафедри полоністики і перекладу Волинського національного університету імені Лесі Українки

Посилання

Греля-Кравченко, С. (2019). Юзеф Лободовський – митець, мислитель, бунтар та українофіл. Життя і творчість. Луцьк: Синя папка.

Оляндер, Л. (2008). Волинський текст в українській та польській літературах (XIX–XX). Луцьк: ВНУ ім. Лесі Українки.

Рибальченко, О. (2024). Катастрофічні мотиви у волинській польськомовній поезії періоду Міжвоєнного двадцятиліття. Київські полоністичні студії, 40, 508–523.

Antologia Poezji Grupy Poetyckiej “Wołyń” (2018). Cz. 1 / red. L.-W Szajdak. Poznań: ProDruk.

Antologia Poezji Grupy Poetyckiej “Wołyń” (2019). Cz. 2 / red. L.-W Szajdak ; przekł. O. Stadnyk. Poznań: ProDruk.

Ginczanka, Z. (2019). Collected Poems [Poezje zebrane (1931–1944)]. Warsaw: Marginesy.

Grupa poetycka «Wołyń» – geneza, przedstawiciele, wiersze (2023) / red. T. Skoczek. Warszawa: Wydawnictwo Muzeum Niepodległości.

Kraszewski, J.-I. (1985). Wspomnienia Wołynia, Polesia i Litwy. Warszawa: Ludowa Spółdzielnia Wydawnicza.

Mazur-Fedak, J. (2001). Jadwiga Sawicka, Wołyń poetycki w przestrzeni kresowej, Warszawa 1999: recenzja. Ruch Literacki, 1, 98-100.

Moskalowa, A. H. (1979). Autentyzm w polskiej poezji międzywojennej. Warszawa: Ludowa Spółdzielnia Wydawnicza.

Sawicka, J. (1999). Wołyń poetycki w przestrzeni kresowej. Warszawa: DiG.

Szajdak, L. W. (2014). Stefan Szajdak Wołynianin z wyboru [Stefan Szajdak Volyn resident by choice]. Monitor Wołyński, 17, 12–13.

Szajdak, S. (2021). “A jednak i to minęło”. Poeta Autentysta. Współzałożyciel Grupy Poetyckiej “Wołyń”. Środa Wielkopolska: ProDruk.

Szajdak, S. (2018). Close and closer [Blisko i bliżej]. Środa Wielkopolska: ProDruk.

Wiegandt, E. (2008). Kresy we współczesnych badaniach literackich. Prace Filologiczne. Seria Literaturoznawcza, 55, 77-90.

Wolski, J. (2007). Gwałtowny rytm zmieniających się obrazów: krajobrazy wołyńskie w poezji Wacława Iwaniuka. Збірник праць ТО НТШ, 3, 254–263.

Завантаження

Опубліковано

2024-12-25

Номер

Розділ

Мова, література та фольклор пограниччя

Як цитувати

Маркування пограниччя у творах поетичної групи «Волинь». (2024). Волинь філологічна: текст і контекст, 38, 187-201. https://doi.org/10.29038/2304-9383.2024-38.ryb