Гендерні вектори ліричної флористики Лесі Українки

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.29038/2304-9383.2024-38.leg

Ключові слова:

флористичний дискурс, гендерний підхід, лірична героїня, символ, лірика

Анотація

Статтю присвячено дослідженню гендерних векторів флористичних образів у ліриці Лесі Українки. Йдеться про засоби, з допомогою яких Леся Українка втілює свою жіночу суб’єктивність. Розглянуто значення флористичних образів у контексті переосмислення традиційних уявлень про жіночність, а також про місце і значення жінки у житті й мистецтві. Зроблено акцент на рослинних складниках образної системи творів, які репрезентують взаємодію із жіночими образами, зміщено вектор уваги на їхню роль у відображенні гендерної проблематики, соціальних викликів і  внутрішніх конфліктів героїнь. Мета дослідження полягає у з’ясуванні специфіки взаємодії флористичних образів із жіночими, їх вплив на ідейний спектр ліричних творів. Методологія дослідження: образно-стильовий аналіз, гендерний підхід, а також елементи біографічного методу. Результати. Було з’ясовано, що рослинна образність використовується поеткою для символічного вираження жіночої долі, боротьби за самовираження, свободу та творчість. Інтимна лірика Лесі Українки репрезентує відхід від традиційного канону зображення ліричних героїв, жіночих персонажів в тому числі. Рослинна образність використовується для трансформації і поглиблення традиційних гендерних ролей. Асоціативне поле флористичних образів демонструє відхід від словника символів, дискурсяких сягає середньовічної любовної лірики. Суб’єктивізація рослинної образності виявляє своєрідність авторського світосприйняття, увиразнює його
фемінні аспекти. У висновках ідеться про те, що дослідження флористики з гендерної точки зору в поезії Лесі Українки увиразнює розуміння глибинних прошарків її образного світу, незаангажованість її мистецьких поглядів та життєвих орієнтирів, новаторство і утвердження нових естетичних та моральних ідеалів.

Біографія автора

  • Тетяна Легерко

    Легерко Тетяна Олегівна – здобувачка наукового ступеня доктора філософії, асистентка кафедри теорії літератури та зарубіжної Волинського національного університету імені Лесі Українки

Посилання

Агеєва, В. (2003) Жіночий простір. Феміністичний дискурс українського модернізму: монографія. Київ: Факт.

Гундорова, Т. (2023). Леся Українка. Книги Сивілли. Xарків: Віват.

Кожевнікова, С. (2001) «Квітчасті вірші» Лесі Українки. Вісник Житомирського педагогічного університету, 7, 63–65.

Левченко, Г. (2012). Квітковий стиль та уламки орфічного міфу в ліриці Лесі Українки. Слово і Час, 2, 21–31.

Павличко, С. (2002). Фемінізм. Передм. Віри Агеєвої. Київ: Вид-во Соломії Павличко «Основи».

Романов, С. (2017) Леся Українка і Олександр Олесь: на порубіжжі часів, світів, ідентичностей. Луцьк: Вежа-Друк.

Романов, С. (2021) Лариса Косач і Ольга Кобилянська. Жіноча дружба в чоловічому світі. Українська біографістика, 21, 77–89.

Українка Леся (2021). Повне академічне зібрання творів: у 14 томах. Том 5. Поетичні твори. Ліро-епічні твори. Луцьк: Волинський національний університет імені Лесі Українки.

Яручик, В., Свіржевська, С. (2022). Особливості фемінізму в українській літературі кінця XIX – початку XX століття. Uniwersytet Warszawski.

Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego. Studia Ucrainica Varsoviensia. Vol. 10. p. 229–237.

Завантаження

Опубліковано

2025-12-25

Номер

Розділ

Осмислення творчості Лесі Українки

Як цитувати

Гендерні вектори ліричної флористики Лесі Українки. (2025). Волинь філологічна: текст і контекст, 38, 154-165. https://doi.org/10.29038/2304-9383.2024-38.leg