Виклики міжкультурної комунікації у сучасному глобальному світі
Ключові слова:
глобалізація, типи культур, національна ідентичність, етноцентризм, культурний релятивізм, полікультурна освітаАнотація
У статті висвітлено сучасні тенденції розвитку міжкультурної комунікації та зростання впливу цієї науки на інші сфери суспільного життя. Представлення інноваційних ідей, які з’явилися в останні кілька десятиліть в теорії міжкультурної комунікації, є метою цієї розвідки. Теоретичним базисом дослідження служать праці західних вчених у галузі антропології,
комунікативістики та культурології, таких як Е. Холл, Е. Тріандіс, М. Герковіц та ін. Однією із найбільш радикальних концепцій, яка деконструює раніше усталені теорії і погляди на типологію та поділ культур, є концепція культурного релятивізму. У статті підкреслено характерні риси концепції, що спрямовані на просування засад толерантності та рівноправності у підході до аналізу культур усіх народів. Культурний релятивізм є абсолютним запереченням етноцентризму, який притаманний усім національним культурам і служить ідеологічним та психологічним підґрунтям для появи численних теорій нерівності. Популяризація та просування ідей культурного релятивізму необхідні для того, щоб сформувати позитивне підґрунтя для плідної економічної та культурної співпраці між народами усіх континентів. Як
наслідок, у середовищі західних інтелектуалів народилася концепція полікультурної освіти, покликана зробити ідеї культурного релятивізму частиною масового світогляду та суспільної свідомості, змінивши усталені стереотипи та упередження.
