Коли Петро Волиняк ще був Чечетом: оповідання «Лола»
DOI:
https://doi.org/10.29038/2304-9383.2024-38.yamКлючові слова:
ранній період письменницької і журналістської діяльності Петра Волиняка; псевдонім, оповідання, композиція, ідейно- тематичні особливості, журнал «Життя й революція»Анотація
Мета розвідки – проаналізувати ідейно-художні та композиційні особливості раннього оповідання П. Чечета (автонім письменника, журналіста й редактора Петра Волиняка (1907–1969)) «Лола» (1932). В основі методології статті – культурно-історичний метод, який дає можливість урахувати ідейні параметри доби, а також акцентувати на гендерному аспекті твору. Комплексний підхід забезпечує цілісне бачення багатогранної діяльності Петра Волиняка.
Результатом дослідження є доведення провідних наративів тексту,сформованих радянською ідеологією, зокрема: колективізація як вираження нового способу господарювання, боротьба з традиціями народів Сходу, емансипація жінки. Основним є гендерний аспект, тому на передньому плані – образ Лоли. Завдячуючи впливу радянського міста й освіти, вона приносить ідею визволення жінки Сходу в рідний аул. Ідейним продовженням образу Лоли є Турсин, яка виростає зі свого середовища і протистоїть йому; це практично єдиний образ у творі, що розвивається.
Зауважено дидактизм у змісті і прямолінійність сюжету, публіцистичний пафос, чіткий поділ на позитивних і негативних персонажів, однозначність семантики образів, символіки дня і ночі. Ім’я головної героїні Лола, що означає тюльпан, має смислове навантаження: дівчина принесла соціальне оновлення. А в епілозі оповідання підкреслюється закономірність: після появи Лоли Кизил-Гурт укрилася тюльпанами.
Примітно, що П. Чечет наголошує на ролі слова (агітація Лоли, авторитетні слова ворожбита, прокляття батька, слова Турсин, яка продовжила справу Лоли).
Наголошується, що світоглядний конфлікт в оповіданні розгортається й на особистому рівні (Лола – батько).
Розглянуто композиційні особливості твору, їхню роль у досягненні ідейного задуму. Пісня, що звучить в епілозі, демонструє визнання Лоли народною героїнею.
У висновках підкреслено, що, попри соціалістичні акценти, гендерний аспект твору – ідею емансипації жінки Сходу – реалізовано послідовно. Стилістика оповідання підтверджує закономірність того, що П. Чечет відбувся як журналіст.
Нова самоідентифікація автора (псевдонім Петро Волиняк), обумовлена еміграційним періодом, засвідчила в літературі його світоглядні зміни.
Посилання
Волиняк, П. (1968). Ще раз у справі приїзду моєї дочки. Нові Дні, 226, 27.
Качуровський, І. (1977). Слово Петра Волиняка. Нові Дні, 334, 2, 12–14.
Кедрин, І. (1986). У межах зацікавлення. Ню Йорк; Париж; Сидней; Торонто: Наукове Товариство ім. Шевченка.
Ленська, С. В. (2015). Українська мала проза 1920 – 1960-х років: ідейно-тематичні домінанти, жанрові моделі і стильові стратегії: дис. ... доктора філол. наук: 10.01.01 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка Київ.
Лукасевич, Л. (1982). Роздуми на схилку життя. Ню Йорк; С. Бавнд Брук: Українське православне видавництво св. Софії.
Просалова, В. (2024a). Біографічні чинники псевдоніміки українських літераторів у таборах Ді-Пі. Синопсис: текст, контекст, медіа. 30 (3), 215–224. URL: https://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/653/514 https://doi.org/10.28925/2311-259x.2024.3.9
Просалова, В. А. (2024b). Між Сціллою і Харібдою: про псевдонімію українських письменників-експатріантів. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія «Філологія. Соціальні комунікації», 35 (74), 3, 1, 189–194. https://doi.org/10.32782/2710-4656/2024.3.1/31
Романенчук Б., д-р (1973). Волиняк Петро. Романенчук Б., д-р. Азбуковник: енциклопедія української літератури. Філядельфія: Київ, 2, 250–251.
Чечет, П. (1932). Лола. Життя й революція, 5, 66–71.
Чечет, П. (1931). У країні сонця та пісків. Молодий більшовик, 15–16, 14–15.
Яблонський, М. (2022a). Дитячі образи у прозі Петра Волиняка. Освіта і виховання в родині Косачів. Педагогічне краєзнавство: стратегічні орієнтири сучасного освітнього процесу. Луцьк : Волинський ІППО, 180–188.
Яблонський, М. (2022b). Жанр подорожнього нарису в журналістиці Петра Волиняка. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія «Філологія. Соціальні комунікації», 33 (72), 3, 356–361. https://doi.org/10.32838/2710-4656/2022.3/59
Яблонський, М. (2021a). Збірка оповідань Петра Волиняка «Земля кличе»: екзистенція людини і нації. ХІ. Internationale virtuelle Konferenz der
Ukrainistik "Dialog der Sprachen - Dialog der Kulturen. Die Ukraine aus globaler Sicht" Reihe: Internationale virtuelle Konferenz der Ukrainistik. München, 482–492.
Яблонський, М. (2024). Канада в об’єктиві подорожнього репортажу Петра Волиняка. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія «Філологія. Соціальні комунікації», 35 (74), 5, 2, 235–242. https://doi.org/10.32782/2710-4656/2024.5.2/35
Яблонський, М. (2022c). Петро Волиняк і В. Коротич: з історії «культобміну» та ідеологічних протиріч доби. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія «Філологія. Соціальні комунікації», 33 (72), 6, 2, 243–251. https://doi.org/10.32782/2710-4656/2022.6.2/41
Яблонський, М. (2015). Повість Петра Волиняка «Михайло Танцюра»: особливості поетики та стилю. Науковий вісник Східноєвропейського національного ун-ту ім. Лесі Українки. Серія: Філологічні науки, 9 (310), 219–224.
Яблонський, М. (2020). Редакційно-видавнича діяльність Петра Волиняка. Українська біографістика = Biographistica Ukrainica, 19, 243–258. https://doi.org/10.15407/ub.19.243
Яблонський, М. (2014). Рецепція Т. Шевченка у творчості Петра Волиняка 1940-х років. Волинь філологічна: текст і контекст, 18, 158–169.
Яблонський, М. (2021b). Тижневик «Нові Дні» і Петро Волиняк як видавець та автор. Вісник Львівського університету ім. Івана Франка. Серія: Журналістика, 49, 46–54. http://dx.doi.org/10.30970/vjo.2021.49.11058
